вівторок, 22 жовтня 2013 р.

Cirque du Soleil – магію творить команда


Іноді з'являється відчуття, що кожен твій день не відрізняється від інших.
Природно, ти бажаєш чогось більшого. Ти прагнеш відчути щось, що неможливо описати… Виявляється, треба всього лиш глянути, що там, за завісою.


Одного вечора два роки тому, будучи ще в Белграді, я натрапила на блог-пост Христі Шкляр про Цирк Сонця. До цирку я ходила двічі чи тричі в дитинстві. Якось у Львові мама повела мене у справжній цирк – не в запилюжене шатро, де влітку душно і тхне шерстю, а в циркову арену, збудовану з бетону і сталі.

Звичайно, похід в цирк був цікавою та рідкісною подією для тодішніх дітей, бо у 90-ті не існувало багато інших розваг, які дає Інтернет і не тільки він. Але я точно не могла уявити, що захоплюватимусь цирком уже дорослою – як мама, яка ще студенткою часто навідувалас до львівського цирку.

Проте, виявляється, достатньо одного відео-ролика, щоби кардинально змінити свою думку. Пригадую, те був трейлер шоу Zarkana Цирку Сонця, який я побачила в блозі Христі.
І тут, як кажуть, понеслося… 

(watch in HD)

Гадаю, найбільше мене зачепила музика – саундтрек до ролику, якщо точніше. Другим було щось візуальне – несамовитість фантазії, сміливість циркових трюків – на межі життя і неймовірного ризику. Не вагаючись, я подумки додала шоу Cirque du Soleil - найкращого у світі цирку - до списку речей, які хочу побачити протягом життя, .

І от, у вересні 2013-го ми з Тарасом летимо в Софію. За 600 км від найближчого моря, не заради бархатного сезону – ми їдемо на Cirque du Soleil, шоу під назвою Alegria”! Сплановано-продумано? Зовсім ні – це був подарунок на день народження – найкращий подарунок :).

Шоу Cirque du Soleil мало відбутися у день прильоту, і у нас було ще кілька годин до вечора. Арена Armeec, де показували програму “Alegria”, знаходилась за 20 хвилинах ходьби від нас. Вибір з вечерею спинився на Макдональдсі. Ми досмаковували свої мак-меню, коли в заклад зайшли 3 болгарські дівчини в народному строї. “Мабуть якось причетні до сьогоднішнього цирку; в прямому значенні останнього слова” – подумала я, і не помилилась, хоч вже й не пригадаю, де саме в програмі вони були задіяні.

Ще перед вечерею, наближаючись до будівлі цирку, ми зіткнулися з першою партією натовпу, що повертався з післяобіднього сеансу. Народ не встидався переходити через шосе та перелазити низький парканчик, який те шосе від них відділяв – чи то вони спішили, чи то справді місце було незручне і тротуари не вміщували кількатисячну публіку.

Сама арена – величезна! Неподалік – з десяток забрендованих фур Цирку Сонця. Різні сектори мають різні двері входу. На квитку чітко написано – фотоапарати, парасольки та їжу приносити не можна, хоча на вході ніхто сумки не перевіряє. Згідно з квитками, нам потрібно піднятися на другий поверх. У ліфт батьки завозять сина в інвалідній колясці, який тримає в руках рекламку Cirque du Soleil. Пасажири ненав’язливо і тепло йому всміхаються, коли він піднімає на когось погляд...

На другому повесі арени Armeec замість дверей – завіси з чорної тканини. Чути приємний збуджений гул і приглушені звуки по той бік. Знаходимо потрібний номер входу, відхиляємо завісу, і опиняємося у маленькому коридорі, а попереду – темна порожнеча з яскравим світлом посередині. Підходимо ближче, і я не вже можу стримати захоплений зойк – ми ніби потрапили в інший світ, в Нарнію, тільки тут немає шафи і снігу :). 

По обидва боки від нас стрімко здіймаються вгору трибуни, а попереду і трохи нижче – вона. СЦЕНА. В зелених тонах, химерно освітлена, плавно переходить у декорації та канати під стелею. Я вловлюю дивний звук, і, здається, розрізняю цвірінькання птахів, плюскіт води, чи то шелест латаття. Справді, ми немов серед природи – неземний живий куточок, де от-от відбудеться щось фантастичне.

Помалу всідаємося на свої місця; зал поступово заповнюється. Перед нами вмостилась компанія жіночок, серед яких – 40-річна цьоця-панк (так ми її охрестили через специфічну міліровку волосся та шарфик з черепочками;)). Хвилин за 10 до 7 вечора вийшов один з клоунів і став розважати народ, що вже зібрався на нижніх ярусах.

А далі почалася вистава. Без зайвого вступу, відразу шалено, швидко, яскраво і захоплююче!


Я не уявляю, як можна описати
Cirque du Soleil :). Це все одно що описувати книжки про Гаррі Поттера, фільм “Володар Кілець чи подорож до Діснейленду… Це треба просто бачити! Жодне відео чи трейлер не зможе відтворити тієї атмосфери і енергії бодай на 20% :)

Це божевільне поєднання краси і ризику, сили людського духу й граціозної легкості, техніки та емоцій. Це колосальна командна робота, і саме тут можна побачити, що це насправді таке – той teamwork.

В Cirque du Soleil нема звірів, але вони тут і не потрібні – артисти створюють такі яскраві видовища, що брати наші менші просто б загубились на їхньому фоні. Тут є живий музичний супровід – голос жінки, яка виконує майже всі треки, відточений ідеальним звучанням апаратури. А сама музика – не знаю, хто їхній композитор, але його можна сміливо ставити в ряд з Гансом Ціммером, Стівом Яблонські та Даріо Маріанеллі. Тут були і драйв і лірика, і екшн, і романс.

Закулісна команда Cirque du Soleil – здається, самі патлаті чуваки). Двоє таких по закінченню шоу плавно з’їхали по канатах зі стелі – їх чимало тусується нагорі під час дійства. А сама команда артистів – дуже молода, хоч це й ретельно замасковано гримом.

А ще їхні клоуни – справді круті, хоч я й не дуже люблю клоунів як таких. Вони змусили нас реготати і навіть посумувати в одній ліричній сценці. Вони вміють робити сальто! І влаштували справжнісіньке 5D з хуртовиною, яка сягнула найвищих рядів арени! (див. коротке відео тут)

Якщо дозволяє можливість, на Cirque du Soleil варто їхати саме в Західну Європу, Штати чи Канаду, де їхня штаб-квартира. Адже, чим дальша відстань, тим менше вони можуть привезти зі собою апаратури і, відповідно, шоу. Втім, не варто упускати жодної нагоди побачити їх. У червні цього року вони були в Україні – хтозна, може приїдуть невдовзі ще раз.

Наступне шоу – уже скоро, і, здається, воно буде не менш вражаючим;)

 
А ось сайт, де можна знайти все-все про найкращий у світі цирк: www.cirquedusoleil.com


2 коментарі:

  1. класно! на жаль, цей пункт із списку must see за життя ніяк не мож викреслети, бо весь час хочеться побачити і всі наступні шоу)))
    п.с. а ще дякую за посилання і нагадування про мій блог - а то я зовсім забула, що в мене такий був)

    ВідповістиВидалити
  2. Бомбезно!!!!! Ми також ходили в кінотеатр дивились в форматі ЗD, я знаю що це не те ... але уяву про цирк маю...... Таланти- гнучкі, пригучі..... а музика - мені також подобається, гармонійно......... Молодець!!!! - що поїхала Мрії збуваються!!!!!!

    ВідповістиВидалити