1 день з життя стажера

6.50 – дзвінок будильника. Включити конвектор, щоб прогріти кімнату 10-15 хвилин перед тим, як вставати з ліжка

7.00 (до 7.15 іноді, якщо чесно з собою;)) – остаточно прокинутись, встати з ліжка (разом з пледом, якщо в квартирі холоднувато), тоді піти в ванну, далі на кухні поставити на плиту молоко для пластівців або воду на чай

7.20 – зробити мейк-ап, придумати що вдіти, власне вдітись, вкласти волосся

7.40 – сніданок

8.00 – вийти з дому, часто по дорозі зайти в пекару по рогалик/круасан на ланч, сісти на автобус, пересісти на трамвай

8.35 (8.46 на крайняк) – сісти на поїзд до станції Новий Белград, почитати щось в поїзді (наприклад, нову англ. лексику з фільмів/серіалів)

8.50 (9.00) – починається робочий день. 

У випадку, якщо злипаються віченьки – стартувати з чашечки еспрессо.

9.00 – 17.30 (максимум до 18.00) – я на роботі. 
За день буває всяке. Буває багато справ, як от відредагувати пропоузал чи рекламні матеріали; щось переписати\поміняти в них при переговорах з дизайнерами; придумати новий спосіб просування чи комунікації продукту (Moo-shema) і описати його; втілити саму ідею або придумати, де знайти когось, хто володіє відповідними навиками, щоб це зробити; помодерувати трохи на фанпейджі чи проаналізувати свіжу статистику, додати якийсь свіжий контент; повідписувати на листи; помогти продакшин-відділі, коли дедлайн для котрогось з клієнтів “горить” (щось порізати, поскладати, посортувати, спакувати, заламінувати тощо), і в тому ж дусі з різними варіаціями в тривалості і альтернативності всіх тих занять. 
А буває, доводиться чекати, поки дизайнери завершать якусь нову ідею, а тим часом є коли посерфити по різних сайтах/блогах, почитати свіжі новини або не дуже свіжі, але не менш цінні статті, дописи, пости, описи, практики по комунікаціях, рекламі, креативі, брендингу, продажах, бізнесу загалом, щоб і відволікти мозок, і водночас зарядитись ідеями.

А, важливий момент: між тим всім ще є обід в приміщенні офісу, для якого моєю улюбленою стравою став досить пристойний за розміром млинець з шоколадним кремом і якоюсь начинкою, ням-ням:).

Після 18.00, по закінченні трудового дня, вечір розгортається за кількома взаємозамінними варіантами подій:

Сценарій 1:

18.00 – в дорозі додому, зайти в супермаркет поповнити запаси окремих інгредієнтів стандартного набору: фрукти/ солодощі/ мюслі/ картопля/ молочні продукти/ хліб/ овочі/ «етсетера»

19.00 – зварганити супчик з макаронів або помідоровий, так як гречку тут знайти проблематично (або пюре чи макарони або ж потушити капусту – більше я нічого тут не готую – електрична плитка особливо не дає розвернутись з кулінарними ідеями;)) і провести трапезу, часто сам на сам з собою:)

20.30 – поговорити по скайпу; пошаритись по неті чи побалакати з сусідкою по квартирі Міленою, коли вона прийде додому, про се, про те; подивитись якийсь фільм (чи епізод серіалу;)); щось почитати. 
Часто 70% часу займає лише скайп, але так і має бути і нічого не треба “вдіювати”:)

23.30 – ванна і все, що під цим розуміється)

00.00 –  підрахувати витрати за день, занотувавши у спец. блокнот; виключити нетбук і спакувати сумочку на завтра; поставити будильника на 10 хвилин швидше, ніж треба вставати; “just in case” залишити Мілені на кухонному столі записку “будь ласка, розбути мене, як зазвичай;)”, і – спати.

Сценарій 2:

18.00 – поїхати в шопінг мол (Delta City або Usce – недалеко від роботи), коли треба або хочеться щось купити (і не лише шмотки;))

20.00 – дорога додому, + зайти в супермаркет

21.30 – вечеря

22.00 – скайп, інтернет і далі все за Сценарієм 1

Сценарій 3:

18.00 – поїхати в центр, щоб побачити раніше не відвідуване місце, цим самим виконуючи план “must-see in Belgrade” і часто випадково досліджуючи нові зупинки автобуса:), іноді з кимось зі знайомих зустрітись (і не обов’язково в центрі).

20.00 – 21.00 (залежно від наповнення вечора) – дорога додому і далі за Сценарієм 2, іноді пропускаючи котрийсь із пунктів.

Кілька ремарок до стандартного плану «сірих буднів»;) :

• Практично кожного четверга о 20.00 йду на LCM (збори) місцевого локального комітету AIESEC, після того всі йдуть в кафе (як ж можна не скористатись нагодою випити найкращий в місті плазму-шейк;)) чи кафану, і тому додому потрапляю переважно не швидше, ніж 23.00

• Хоча б раз в тиждень в будній день стараюсь вибратись в центр погуляти, навіть якщо це просто самостійна вилазка з метою побачити і пофоткати нові місця

• Хоча б раз в тиждень є день, коли нічого крім пошвидше додому, скайпу і чаю з чимось смачненьким не хочеться))

• Вихідні вдаються по різному. На початку стажування більше вдавалось “витягатись” з дому. Зараз проводжу їх в основному в квартирі. Переважно хочеться відіспатись до обіду). Найбільше люблю п’ятницю – проводжу її зазвичай вдома з інтернетом, вичитуючи щось цікаве, дивлячись відео, фільми, чи спілкуючись з друзями. Субота і неділя часто “взаємозамінні за сценарієм” – якщо в суботу їду в місто чи йду гуляти ввечері, то неділю наповнюю пасивним відпочинком. І навпаки).

• Найбільше не вистачає мені на стажуванні свого привичного оточення і друзів).  Думаю тому, що я – єдиний стажер в локалці, цілими днями на роботі, де колектив старший років на 5 в середньому, тобто досить багато часу проводжу сама по собі. В цьому є своя користь – багато речей переосмислюєш, переоцінюєш, вшарюєш і сприймаєш по-філософськи. А головне, час на стажуванні просто ідеально підходить для такого.