Більше 2-х місяців я на стажуванні в Белграді. Оскільки часу пройшло вже досить немало, щоб трохи вивчити доступну мені до спостереження частину сербської нації, гадаю пора озвучити свої суб'єктивні думки-враження про тутешній люд.
І так, поїхали по кількох категоріях).
Спостереження №1 – сербські жінки
Представниці слабшої половини сербського люду різного віку й досі зберігають ті ж самі слов’янські риси обличчя. Тому, як на мене, здебільшого їх нічим не відрізниш від українок – переважно різних відтінків русявого волосся, світла шкіра і очі. Але часто тут зустрінеш балканських красунь зі смуглявою шкірою, карими очима, густим темним волоссям і “неслов’янським” розрізом очей. Це вже через змішану з турецькою кров. Адже Сербія більшу частину свого існування потерпала від явно задовгого “гостювання” турків на її землях, тому багато сербів має напів-, начверть- чи може й менше, та все ж турецьке походження.